До Полтави принесені чесні мощі святої Анастасії Узорішительниці.

18 мая 2011

Тисячі полтавців вклонилися чесній главі святої великомучениці Анастасії Узорішительниці, що вперше за кілька століть була вивезена за межі Греції для поклоніння.

17 травня 2011 року в Свято-Макаріївському кафедральному соборі Високопреосвященніший архієпископ Полтавський і Миргородський Филип у співслужінні Прелсвященнішого єпископа Новокаховського і Генічеського Філарета звершив Божественну літургію.

Преосвященним Владикам співслужили отці благочинні Полтавської і Кременчуцької єпархій, духовенство міста Полтави і полтавського району.
 

За Літургією Високопресвященніший архієпископ Филип звершив хіротонію в сан диякона випускника Санкт-Петербурзької Духовної семінарії, насельника Спасо-Пребраженського Мгарського монастиря інока Пимена (Шевченка).

Після Божественної літургії біля воріт Свято-Макаріївського кафедрального собору святі мощі святої Анастасії Узорішительниці урочисто зустрічали Високопреовященніший архієпископ Полтавський і Миргородський Филип, Преосвященний єпископ Новокаховський і Генічеський Філарет, собор духовенства єпархії, парафіяни храмів Полтавщини.
 

Протягом місяця – з 8 травня по 7 червня – велика православна святиня перебуватиме в Україні. З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира Полтава стала наступним після Києва містом, куди привезли чесну главу великомучениці.


 

Принесення чесної глави великомучениці Анастасії Узорішительниці в Україну Владика Филип назвав великою подією в житті єпархії, подякував насельнику Свято-Анастасіївського Патріаршого монастиря в Греції архімандриту Герману (який разом з ігуменом монастиря митрополитом Мілітійським Апостолом супроводжує святиню й приїхав до Полтави) й нагадав історію життя святої.
 

Угодниця Божа жила на межі ІІІ – VІ століть у Греції, стараннями матері, таємної християнки, була вихована в християнському благочесті. Про Анастасію говорили як про мудру і прекрасну діву. Таємно від чоловіка-язичника, за якого батько видав дочку заміж пропри її бажання, свята Анастасія навідувала у темницях християн, які постраждали за віру Христову, приносила їм їжу, лікувала рани, а іноді й викупляла з неволі, і таким чином піклуючись про тіла й душі стражденних, спасала їх від уз відчаю, страху й безпорадності. Через свій подвиг вона здобула ім'я Узорішительниці, а Господь прославив її мощі чудотворінням після мученицької кончини.
 

У свою чергу архімандрит Герман подякував Архієпископу Филипу, єпископу Філарету, полтавському священству й полтавцям за благоговійну зустріч чесної глави великомучениці Анастасії – найбільшої святині монастиря, заснованого у грецькій Македонії саме там, де просяяла у подвигу свята. Архімандрит Грецької Церкви зауважив, що востаннє мощі великомучениці вивозили з Греції для поклоніння у Москву в ХVІІ столітті.
 

Нині Константинопольський Патріарх Варфоломій благословив здійснити історичну подорож у відповідь на звернення Священного Синоду Української Православної Церкви й особисто її Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Київського й всієї України Володимира. Молитовне заступництво святої великомучениці Анастасії, що перебуває на братії грецького монастиря і його паломниках, тепер має і ця благословенна земля, сказав отець архімандрит.

Протягом доби чесній главі святої вклонилися тисячі віруючих Полтавщини.

 

Прес-служба Полтавської єпархії

 

Свята великомучениця Анастасія Узорішительниця (+ бл. 304) народилася в Римі, в сім'ї сенатора-язичника. Мати Фавста була таємною християнкою, вона доручила виховання маленької дівчинки відомому своєю вченістю святому Хрисогону, який учив Анастасію Священному Писанню. Про Анастасію говорили як про мудру і прекрасну діву. Після смерті матері, не рахуючись з бажанням дочки, батько видав її заміж за язичника Помплія. Щоб не порушити обітницю дівоцтва і уникнути подружнього ложа, Анастасія постійно посилалася на невиліковну хворобу і зберігала чистоту.
 

 

У в'язницях Риму в той час перебувало багато ув'язнених християн. У злиденному одязі свята таємно відвідувала в'язнів – умивала і годувала хворих, перев'язувала рани, втішала всіх, хто мав потребу в цьому. Чоловік святої Анастасії, дізнавшись про це, жорстоко побив її, помістив в окремій кімнаті і біля дверей поставив варту. Щоб заволодіти її багатою спадщиною, він постійно катував дружину. У листі до святої Хрисогон втішав мученицю: «Світлу завжди передує темрява, і після хвороби часто повертається здоров'я, і ​​після смерті обіцяне нам життя». Він передбачив швидку смерть її чоловіка. Через деякий час Помплія призначили послом до перського царя. Дорогою до Персії він потонув під час бурі.
 

 

Свята Анастасія стала мандрувати, щоб скрізь, де тільки можна, служити ув'язненим християнам, щедро витрачаючи на це спадок. Від Господа вона отримала дар лікування. У благочестивих трудах їй допомагала вдова-християнка Феодотія.
 

 

Невдовзі була схоплена й сама Анастасія. За наказом імператора Діоклетіана її відвели до верховного жерця Ульпіана, щоб той схилив її до жертви поганським богам або піддав жорстокій страті. Жрець запропонував святій Анастасії зробити вибір між багатими дарами і знаряддями тортур, покладеними перед нею. Свята, не вагаючись, вказала на знаряддя тортур.
 

Але Ульпіан вирішив спочатку осквернити святу. Та щойно доторкнувшись до неї, осліп, страшний біль стиснув йому голову, і через деякий час він помер. Свята Анастасія ненадовго опинилася на волі й продовжувала служити в'язням.
 

 

Під час чергової хвилі гонінь була ув'язнена й страчена свята Феодотія з трьома синами. Анастасію ж 60 днів мучили голодом. Бачачи, що голод не заподіяв святій шкоди, ігемон Іллірій наказав втопити її разом із засудженими злочинцями, серед яких був і гнаний за віру християн Евтіхіан. Воїни посадили в'язнів на корабель і вийшли у відкрите море. Далеко від берега вони пересіли в човен, а в кораблі зробили кілька пробоїн, щоб він затонув.
 

Судно стало занурюватися у воду, але в'язні побачили мученицю Феодотію, яка управляла вітрилами і направляла корабель до берега. 120 чоловік, вражені чудом, увірували в Христа – святі Анастасія та Евтіхіан хрестили їх. Дізнавшись про те, що сталося, ігемон наказав стратити всіх новохрещених.

Святу ж Анастасію розтягнули над багаттям між чотирма стовпами. Так закінчила свій мученицький подвиг свята Анастасія Узорішительниця. Але тіло її залишилося неушкодженим, його поховала благочестива християнка Аполлінарія. Після закінчення гонінь вона побудувала над похованням святої великомучениці Анастасії церкву.

Источник: http://www.pravoslavie.poltava.ua/

  • Темы
  • Комментарии (0)
  • Оставить комментарий