На фресках Софії Київської науковці знайшли автографи доньки Ярослава Мудрого - королеви Франції Анни

27 июля 2011

Нові відкриття Софії Київської. На фресках науковці знайшли автографи доньки Ярослава Мудрого - королеви Франції Анни, а ще - перший в Київській Русі договір куплі-продажу землі. Ці написи ще раз підтверджують дату зведення собору - 1011 рік. Але над нею і післе визнання Генеральною конференцією ЮНЕСКО досі сперечаються вчені. Історичні аргументи слухала Ірина Заєць.

Поки в одних залах Софійського собору йдуть екскурсії, в інших - кипить наукова робота. Над кожним квадратним міліметром древніх фресок із ліхтариком та олівцем щодня сліпає науковець В'ячеслав Корнієнко.

- Ось тут найцікавіший документ - перший відомий нам договір куплі-продажу землі за часів Київської Русі часів 11 століття.

Мова тут про ділянку, придбану княгинею Всеволожою для будівництва якогось монастиря. Засвідчили оборудку на фресці, так би мовити, "на вічність". Бо папірус міг згоріти, а пергамент зіпсуватися. Поряд - інші свідченя часу - молитви,сподівання на краще життя, або навіть прокльони.

В'ячеслав Корнієнко, науковий співробітник НЗ "Софія Київська":

- Наприклад, в західній галереї є напис: "Козьма - злодій, вкрав мясо, осину тобі на голову", або на другому поверсі є напис : "Ходориць не п’яний".

А от поряд на фресці святого Пантелеймона віднайшли надряпану кривулю - нібито схожу на автограф доньки Ярослава Мудрого.

Ірина Заєць, журналіст:

- Так звані SMS-ки з Середньовіччя виявляються одна за іншою в найнеочікуваніших місцях - в арках на висоті трьох метрів, на саркофазі Ярослава Мудрого, та навіть на куполах Софійського собору. Немає їх лише на підлозі - це для науковців найбільша таємниця.

Одна з версій - підлога була нетривка. Але про всяк випадок декілька шарів - 12, 17-го та 19 століть - все ж розрили. Вони чекають свого часу, бо поки опрацювали лише третину стін. Задокументовано понад п'ять тисяч написів - це в десятки разів більше за побачене радянськими вченими. Але і це не все.

В'ячеслав Корнієнко, науковий співробітник НЗ "Софія Київська":

- Ось перед нами фреска-рекордсмен по кількості графіті. На цій невеличкій ділянці виявлено 165-ть написів та малюнків від 11 до 17 століття.

Нині знайдені найдавніші написи відновили наукову суперечку про рік зведення Софійського собору. Деякі графіті, з'ясували вчені, зроблені у 1011 році - в той час, як літописні джерела містять згадку лише про 1017-ий та 1037-ий. А значить, замовником храму міг бути не Ярослав Мудрий, а його батько - Володимир. Але із цим, навіть попри згоду ЮНЕСКО, категорично не погоджуються інші дослідники Київської Русі. Бо окрім написів, кажуть, є ще будівельні матеріали й історична канва - не міг Володимир будувати і Софію, і Десятинну одночасно. Тож цьогорічний ювілей Софії - не визнають.

Гліб Івакін, заступник директора Інституту археології НАН України:

- Може ви і будете святквати. Я не буду святкувати. Це дата помилкова. Більшість науковців, які займаються візантійськоим живописом, архітектурою, притримуються старих дат.

Попри те, помпезне святкування 1000-річчя Софії заплановане на 21 вересня. Президент підписав відповідний Указ. Там йдеться і про реконструкцію унікального храму, на який в держави без такого гучного приводу навряд чи колись знайшлися б кошти.

Автор: Ірина Заєць. Оператор: Олександр Костенніков.

Перший Національний.
 

  • Темы
  • Комментарии (0)
  • Оставить комментарий