ПРОБЛЕМА. В Україні від наркоманії щороку помирає 120 тисяч молодих людей або Чому кияни заставили лучан плакати...

24 февраля 2011

Діти у залі плакали... Плакали і актори...  Мабуть, такого хвилюючого дійства про згубну дію наркотиків у Луцьку ще не було. При підтримці братства тверезості імені святого праведного Іоана Кронштадського та молодіжного відділу Волинської єпархії УПЦ до обласного центру завітало творче об’єднання «Середовище буття» з інтерактивною виставою «Осінь». В ній – розповідь про долю молодого юнака, який пристрастився до наркотиків. Повернутися йому до нормального життя, зустрічатися з дівчиною чи і далі котитися на дно, де смерть, сльози подруги і ридання над могилою матері? Це вирішує глядач. Чи зуміє він переконати своїми вигуками, піднятими руками молоду людину, щоб той залишив згубну звичку? Час від часу вистава переривалася й автор та художній керівник Олександр Клименко звертався до залу. Він розповідав про зустрічі з наркоманами, запитував присутніх учнів шкіл, студентів вузів чи вони самі спілкувалися з такими людьми. До речі, більшість повідомила, що вони зустрічали наркоманів, багатьом із присутніх в залі пропонували вколотися.

– Сьогодні в Україні від наркотиків щороку помирає 120 тисяч молодих людей, – зауважив автор вистави. – Ми перші в світі по дитячому алкоголізму, в лідерах по СНІДу, виродженню нації. Таке враження, що війну оголосили на нашій території: споїти і сколоти націю! До речі, знаєте, як скорили дух індіанців після відкриття Колумбом Америки? Їх просто за 250 років споїли...

... Зал переконав юнака повернутися до нормального життя, радіти стосункам з рідними та близькими, а не черговій дозі кайфу (до речі, луцька аудиторія увійшла в десятку кращих в Україні). Але чи втримаються від цього ті, хто вже підсів на голку?

– Мене часто запитують: чому  ви ставите такі жорсткі вистави. Мовляв, діти не витримують – плачуть. А я кажу: нехай вони поплачуть в залі, ніж плакатимуть на їхніх могилах матері, – сказав пан Клименко.

Митрополит Луцький і Волинський Ніфонт, який також завітав на виставу, сказав, що вона його також схвилювала:

– Ще років 45 тому в Старовижівському районі біля села Галина Воля, коли осушили болота, росли коноплі. З них робили волокно, олію, але ніхто і гадки не мав, щоб з них виготовляти отруту. Сіяли мак, пекли смачні пироги. Ще Тарас Шевченко писав, що маком можна приспати дитину, але ніхто й не думав з маку виготовляти наркотики. Бо люди були більш духовні. А що зараз? Ці рослини заборонено сіяти, а наркоманів збільшується. Люди розучилися бути в гармонії з природою, забули про Бога, без якого нема життя, немає спасіння.


Марія ДУБУК, журналіст газети «Вісник і ко»

 

 

Источник: http://www.orthodox.lutsk.ua/

  • Темы
  • Комментарии (0)
  • Оставить комментарий