Послание Высокопреосвященнейшего Филиппа, Архиепископа Полтавского и Миргородского по случаю начала святого Великого Поста духовенству, монашеству и всем верным чадам Полтавской епархии Украинской Православной Церкви

02 марта 2011

ПОСЛАНИЕ

Высокопреосвященнейшего Филиппа,

Архиепископа Полтавского и Миргородского

ПО СЛУЧАЮ НАЧАЛА СВЯТОГО ВЕЛИКОГО ПОСТА

духовенству, монашеству и всем верным чадам Полтавской епархии

Украинской Православной Церкви

 

Ночь прошла, а день приблизился:

итак, отвернем дела тьмы

и облечемся в оружия света.

Рим. 13, 12

ВОЗЛЮБЛЕННЫЕ О ГОСПОДЕ ОТЦЫ, БРАТЬЯ И СЕСТРЫ!

 

По милости Божией мы снова подошли к святым и спасительным дням Великого Поста – Святой Четыредесятницы. Святая Церковь сравнивает наступающие дни с временем светлым, когда душа человеческая должна обновляться благодатью покаяния, очищением от грехов, молитвенным подвигом и воздержанием. Особый строй и тональность Богослужений, земные поклоны и темные ризы – все призывает нас отложить земное и сердцем вознестись к Небесному. Святитель Амвросий Медиоланский отмечает: "Это время Христос освятил Своим постом. Кто из христиан не постится в Святую Четыредесятницу, тот показывает вероломство и упрямство, нарушая пресыщением данный Богом для спасения закон. Ибо когда ты не постишься по призыву Господнему, то каким ты будешь христианином, если будешь пресыщаться в то время, когда Господь постился, наслаждаться тогда, когда Он ощущал жажду, когда Он страдал ради спасения твоего? Поэтому проведем это время бодрствуя, то есть не оставляя ни одного дня без поста, ни одной недели без раскаяния, так как Четыредесятницу тот переживает, кто в посте и бдении достигает Пасхи. Как соблюдение поста есть добрым делом, так и нарушение его в Четыредесятницу есть грехом".

В течение трех недель Святая Церковь готовила нас к спасительному подвигу Великого поста. Она давала нам пример смиреной молитвы мытаря: «Боже, будь милостив ко мне грешному» (Лк. 18, 13). Она показывала пример блудного сына, который вернулся из «страны далече». Расточив то богатство, которое он получил от отца, и «придя в себя, сказал: пойду к отцу моему и скажу ему — Отче! Я согрешил на небо и пред Тобой» (Лк. 15, 17-18). Не время ли и нам в Пост также обратиться к Отцу Небесному со словами: и мы согрешили, и мы недостойны называться детьми Твоими, но как любящий и милостивый Отец прими нас кающихся?

В последнюю подготовительную неделю к Великому Посту – Неделю о Страшном Суде – Святая Церковь показывала нам, что Господь, прежде всего, требует любви от нас по отношению к ближнему, и проявление ее принимает как содеянное Ему: «Алкал я, и вы дали мне есть; жаждал, и вы напоили меня; был странником, и вы приняли меня; был наг, и вы одели меня; был болен, и вы посетили меня; в темнице был, и вы пришли ко мне… Истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне» (Мф. 25, 35-40). Будем помнить, что пост и покаяние неразрывно сопряжены с делами милосердия и любви. «Кто имеет достаток в мире, но, видя брата своего в нужде, затворяет от него сердце свое, – как пребывает в том любовь Божия? Дети мои! Станем любить не словом или языком, но делом и истиною!» (1 Ин. 3, 17-18), – научает святой апостол Иоанн Богослов.

В наступающие спасительные дни все силы нашей души и нашей воли направим на достойную подготовку к причащению Святых Христовых Таин. Вокруг Святой Чаши сосредотачивается вся жизнь Церкви, и каждый из нас должен не просто Постом "отбыть долг", но приступать к Божественным Тайнам, как к источнику Вечной жизни и непременному залогу спасения, помня слова Христовы: «Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь имеет жизнь вечную, и Я воскрешу его в последний день» (Ин. 6, 54).

В сегодняшний день, когда по слову Апостола «ночь прошла, а день приблизился» (Рим. 13, 12), испросим благословения у Господа и Владыки нашей жизни на предстоящий подвиг. В наступающие дни приложим все усилия для того, чтобы совершенно истребить в своей душе праздность, уныние, любоначалие и празднословие. Наполним наши сердца духом целомудрия и смиренномудрия, терпения и любви. Не осуждая наших братьев и сестер за их недостатки и пороки, постараемся разглядеть грех в себе, чтобы принести искреннее раскаяние в нем.

Будем помнить, что Великий Пост – это наш путь и наше паломничество на встречу к самому высочайшему и величественнейшему из того, что можно узреть в земной жизни – Светлому Христову Воскресению.

"Бог же всякой благодати, призвавший нас в вечную славу Свою во Христе Иисусе, Сам … да совершит вас, да утвердит, да укрепит, да соделает непоколебимыми. Ему слава и держава во веки веков. Аминь" (1 Петр. 5, 10–11).

 

Смиренный

+ Филипп,

милостью Божьею архиепископ Полтавский и Миргородский,

ваш сомолитвенник и сопостник

 

21 февраля / 6 марта 2011 года от Рождества Христова,

Прощённое воскресенье,

Кафедральный град Полтава

ПОСЛАННЯ

Високопреосвященнішого Филипа,

Архієпископа Полтавського і Миргородського

З НАГОДИ ПОЧАТКУ СВЯТОГО ВЕЛИКОГО ПОСТУ

духовенству, чернецтву та всім вірним чадам Полтавської єпархії

Української Православної Церкви

 

Ніч минула, а день наблизився:

тож відкиньмо вчинки темряви

й зодягнімось у зброю світла.

Рим. 13, 12

ВОЗЛЮБЛЕНІ У ГОСПОДІ ОТЦІ, БРАТТЯ Й СЕСТРИ!

 

З ласки Божої ми знову підійшли до святих і спасительних днів Великого Посту – Святої Чотиридесятниці. Свята Церква порівнює дні, що наступають, з часом світлим, коли душа людини має оновлюватися благодаттю покаяння, очищенням від гріхів, молитовним подвигом та стриманістю. Особливий порядок і тональність богослужінь, земні поклони й темні ризи – все закликає нас відкласти земне і серцем піднестися до Небесного. Святитель Амвросій Медіоланський зазначає: «Цей час Христос освятив Своїм постом. Хто з християн не постує в Святу Чотиридесятницю, той проявляє віроломство та впертість, порушуючи пересиченням даний Богом для спасіння закон. Бо коли ти не постуєш за покликом Господнім, то який ти будеш християнин, якщо будеш наїдатися в той час, коли Господь постував, насолоджуватися тоді, коли Він відчував спрагу, коли Він страждав заради спасіння твого? Тому проведемо цей час недремно, тобто не залишаючи жодного дня без посту, жодного тижня без каяття, тому що Чотиридесятницю той переживає, хто в пості та пильнуванні досягає Пасхи. Як дотримання посту є доброю справою, так і порушення його в Чотиридесятницю є гріхом».

Протягом трьох тижнів Свята Церква готувала нас до спасительного подвигу Великого Посту. Вона давала нам приклад смиренної молитви митаря: «Боже, будь милостивим до мене грішного» (Лк. 18, 13). Вона показувала приклад блудного сина, котрий повернувся з «далекого краю». Розтративши те багатство, що він отримав від батька, «спамятався й сказав: піду до батька мого і скажу йому – Отче! Згрішив я перед небом і перед Тобою» (див.: Лк. 15, 17-18). Чи не час і нам у Піст також звернутися до Отця Небесного зі словами: і ми згрішили, і ми недостойні бути дітьми Твоїми, але як люблячий та милостивий Отець прийми нас у покаянні?

В останню підготовчу неділю до Великого Посту – Неділю про Страшний Суд – Свята Церква показувала нам, що Господь, перш за все, вимагає від нас любові до ближніх і прояв її приймає як прояв любові до Себе: «Я голодував, і ви нагодували Мене; був спраглий, і ви напоїли Мене; мандрівником Я був, і Мене прийняли ви; був нагий, і Мене зодягли ви; хворів, і Мене ви відвідали; у в'язниці Я був, і прийшли ви до Мене... Істинно кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили» (Мф. 25, 35-40). Будемо пам’ятати, що піст і покаяння нерозривно пов’язані зі справами милосердя та любові. «Хто має достаток, і бачить брата свого в нужді, та серце своє зачиняє від нього, то як перебуває в такому любов Божа? Діти мої! Любімо не словом або язиком, але ділом та правдою!» (1 Ін. 3, 17-18) – повчає святий апостол Іоанн Богослов.

У спасительні дні, що наближаються, всі сили нашої душі і нашої волі спрямуємо на достойну підготовку до причастя Святих Христових Таїн. Навколо Святої Чаші зосереджується все життя Церкви, і кожен із нас має під час Посту не просто «відбути обов’язок», але приступати до Божественних Таїн як до джерела Вічного життя та неодмінної запоруки спасіння, пам’ятаючи слова Христові: «Той, хто споживає Моє Тіло і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день» (Ін. 6, 54).

Тепер, коли, за словом Апостола, «ніч пройшла, а день наблизився» (Рим. 13, 12), попросимо благословення у Господа і Владики нашого життя на подвиг, в який ми вступаємо. У дні, що наближаються, докладемо всіх зусиль для того, щоби повністю знищити в собі марність, тугу, властолюбство та марнослів’я. Наповнимо наші серця духом чистоти та смирення, терпіння та любові. Не засуджуючи наших братів та сестер за їхні хиби та помилки, намагаймося розгледіти гріх у собі, щоби принести щире каяття в ньому.

Будемо пам’ятати, що Великий Піст – це наш шлях та наше паломництво до зустрічі з найбільшим та найвеличнішим із того, що можна побачити в земному житті, – Світлим Христовим Воскресінням.

«Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї во Христі Іісусі, Сам хай … удосконалить вас, хай упевнить, зміцнить, хай зробить непохитними. Йому слава та держава на віки вічні. Амінь» (1Петр. 5, 10-11).

 

Смиренний

+ Филип,

з ласки Божої архієпископ Полтавський і Миргородський,

ваш співмолитвенник та співпостник

 

 

21 лютого / 6 березня 2011 року від Різдва Христового,

Прощена неділя,

Кафедральний град Полтава

 



 


Источник: http://www.pravoslavie.poltava.ua/

  • Темы
  • Комментарии (0)
  • Оставить комментарий